Теплі підлоги з використанням фібри

Підігрів підлоги набирає популярності, оскільки допомагає поступово збільшувати температуру в приміщенні без зайвих витрат енергії. Застосовують кілька варіантів технології: класична водяна, водно-електрична, з нагрівальними елементами з металевої стрічки або використанням кабелів, що гріють. Найчастіше система монтується у стяжку, що викликає деякі труднощі.

Зміст

• Недоліки стяжки без добавок
• Яка буває фібра для теплої підлоги 
• Як працюють полімерні волокна
• Технологія монтажу
• Яка кількість фібри необхідна для монтажу

Поліпропіленова фібра для теплої підлоги полегшує заливання приміщення бетоном, а також економить бюджет. У цій статті розберемося, навіщо потрібен поліпропілен, як його вибрати та в яких пропорціях замішувати. 

Недоліки стяжки без добавок

При стандартному влаштуванні підлог з підігрівом на рівну поверхню укладають ізоляційний шар, який захищає від втрат тепла та проникнення вологи. Потім збирають конструкцію труб, яку заливають бетоном. За законами фізики матеріал нагрівальних елементів розширюється при підвищенні температури і звужується при охолодженні.

Постійні навантаження на стяжку руйнують структуру. Покриття пересихає в місцях зіткнення з трубами, тріскається, розколюється та кришиться. Стандартна бетонна або цементно-піщана суміш для теплої підлоги не передбачає розширення або звуження матеріалу через температурні коливання. 

Для зниження внутрішнього навантаження збільшують товщину стяжки. Такий підхід уберігає покриття від руйнування, проте має відчутні недоліки. З потовщенням матеріалу зменшується виділення тепла. Часу для прогрівання труб потрібно більше, а тепловіддача знижується. Теплі підлоги перестають давати потрібний ефект. 

Шар більше 170 мм повністю поглинає температуру, не нагріває повітря у приміщенні. Крім того, товста стяжка зменшує висоту кімнати. Щоб знизити фізичні навантаження на бетон і використовувати мінімальну товщину розчину, при замісі розчину додають синтетичні волокна.

Яка буває фібра для теплої підлоги 

Спочатку для створення залізобетонних конструкцій використовували сталеву арматуру. Однак із витонченням шару бетонованого покриття знадобилися дрібні армуючі елементи. Як добавка в стяжний розчин заважають металеву фібру – невеликі шматки сталевого дроту. Технологію часто застосовують, хоча очевидні її недоліки:

• псування обладнання при приготуванні та нанесенні розчину;
• велика вага;
• низька стійкість до корозії;
• при пошкодженні поверхні, гострі краї сталевого дроту стирчать убік.

Металева фібра для стяжки використовується для промислових приміщень, але не підходить при монтажі теплої підлоги. Електричні елементи у поєднанні зі сталлю призводять до короткого замикання. Жорсткі волокна пошкоджують поверхню пластикових труб, не витримують навантаження температурних коливань, перетворюючись на точки розривів. 

Полімерний матеріал перевершує сталеві добавки за всіма характеристиками, і відповідає стандарту ДСТУ-Н Б В.2.6 та СНіП 2.03.13-88. Синтетичне волокно захищає стяжку від тріщин та усадки, погашає процеси розтягування та звуження труб. Використання мікрофібри збільшує термін служби теплої підлоги, захищає від впливу лугів та хімічних реагентів.

Вперше бетонування з використанням поліпропілену зазнали у 70-х роках на дорожньому покритті в США. Полотно не тріскалося від високих навантажень та перепадів температури. Досвід виявився вдалим. Пізніше синтетичні волокна почали застосовувати для виготовлення інших бетонів. Завдяки термостійкості синтетичні нитки використовуються для монтажу теплої підлоги. 

Як працюють полімерні волокна

Фібра для стяжки теплої підлоги рівномірно розподіляється розчином під час змішування, і надійно покриває нагрівальні елементи. Поліпропілен у бетоні підвищує:

• опір навантаженням та механічним пошкодженням;
• стійкість до температурних перепадів;
• захист від розшарування розчину при висиханні.

Синтетичні волокна не проводять електрику, тому є єдиною альтернативою для електро-водної теплої підлоги, яка прослужить довгі роки. Поліпропілен стійкий до стирання. Навіть якщо фінальний шар покриття підлоги не відразу, якість стяжки за час експлуатації не постраждає. 

Тепла підлога з фіброю витримує сильні статичні та динамічні навантаження. Наприклад, часті переміщення масивних предметів або важкі меблі на тонких ніжках. Щоб поверхня не продавлювали, стяжний шар заливають на 30 мм. Мінімально допустима товщина розчину над трубами – 25 мм. 

Полімерні волокна заповнюють порожнечі в бетоні, мінімізуючи внутрішню напругу. Для приготування розчину потрібно менше води. Це зменшує випаровування вологи при висиханні поверхні, запобігає появі тріщин, усадок та утворенню мікро порожнин. 

Поліпропіленові волокна армують бетонний розчин, пронизуючи шари. У міксері нитки перемішуються з розчином і розподіляються по всьому об'єму. Мікрофібра підвищує морозостійкість бетону. Стяжка витримує дію знизу – промерзання ґрунту та усадку будівлі, що характерно для приватних будинків.

Технологія монтажу

Товстий шар більше 100 мм не пропустить тепло, перетворивши установку системи труб на марну витрату грошей. Тяжкий бетонний прошарок надає надмірне навантаження на перекриття споруди, що небезпечно з конструкторської точки зору. Максимально допустима товщина стяжки – 80мм. Використовується в тому випадку, коли під підлогою розташоване технічне приміщення, що не опалюється. 

Фібра для теплої підлоги застосовується на попередньо вирівняній поверхні. Якщо необхідно підняти рівень приміщення, спочатку заливають необхідний шар розчину, розрівнюють поверхню, після чого укладають труби і завершують стяжку.

Головний параметр, що впливає на ефективність теплої підлоги – товщина бетонного шару над нагріваючими елементами. Розрізняють заливку:

• мокрою бетонною або цементно-піщаною сумішшю з мінімальною товщиною 50 мм без використання полімерних добавок;
• розчини з мікрофіброю для бетону теплої підлоги товщиною 25-30 мм.

Різниця шару вдвічі економить матеріали, оптимізує монтаж, прискорює висихання. Щоб поверхня швидко схопилася, дотримуються правил, прописаних у стандарті ДСТУ-Н Б В.2.6.

Температура приміщення не повинна опускатися нижче 5 градусів. Підлогу захищають від впливу морозу та протягів. Тиждень після укладання стяжку закривають матеріалом, що утримує вологу.

Яка кількість фібри необхідна для монтажу

Щоб підібрати пропорції розчину для стяжки теплої підлоги, необхідно врахувати кілька моментів. Чим тонше стяжка, тим коротше волокна застосовують. Моноволокно FiberMix довжиною 6 та 12 мм додають у бетонний розчин для монтажу труб у стандартній квартирі. Синтетичну добавку ArmoTec розміром 14 мм використовують для стяжок промислових приміщень, і в тому випадку, коли очікується надмірне навантаження на підлогу.

Витрати мікрофібри розраховують, виходячи з конкретних умов монтажу. Для мінімального шару бетону домішують 0,3 кг синтетичних волокон на 1 куб бетонного розчину. Цього достатньо для зменшення усадки та запобігання мікротріщинам. Ефект зростає, якщо довести кількість фіброволокна до 0,6 кг на 1 куб. Пропорції підходять для монтажу простих стяжок у житлових та комерційних приміщеннях.

Тепла підлога відрізняється критичною різницею температур на невеликих площах. Оптимальний варіант для умов експлуатації – зменшити кількість води та час висихання суміші шляхом збільшення концентрації фібри. Нагрівальні елементи конструкції заливають бетонним розчином з додаванням поліпропіленових волокон FiberMix довжиною 12 мм із розрахунку 0,9 кг на 1 куб.

Рекомендована продукція

Фібра Armotec для теплих підлог	Мікрофібра для підлоги